9.Карти знань

Однією з форм подання інформаційних моделей є карти знань.
Карта знань — це засіб для графічного подання інформаційної мо- делі, що передбачає відображення об’єктів певної предметної галузі та зв’язків між ними.

Англійською Mind map — карта розуму, пам’яті, думок, асоціа- тивна карта, ментальна карта, інтелект-карта, схема мислення, асоціативна діаграма.


 Об’єкти (назви, терміни, зображення) для наочності на карті знань зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї від- повідної предметної галузі. Наприклад, інформаційну модель про деякі країни, що містить ві- домості про столицю, герб і прапор держав, можна подати у вигляді таблиці.

Відповідна карта знань (мал. 9.1) демонструє зв’язки між країнами й Україною та орієнтовне їх географічне розміщення.

Карти знань застосовують для створення інформаційних моделей, візуалізації нових ідей, фіксування та структурування даних, аналізу та впорядкування даних, класифікації понять, відображення процесів, прийняття рішень тощо. Цей спосіб має багато переваг перед іншими способами запису інформаційних моделей (мал. 9.2).

Такий спосіб подання інформаційних моделей використовують та- кож як засіб для навчання, організації, розв’язування задач, прийнят- тя рішень, при написанні статей та інших творів. На відміну від ліній- ного тексту, карти знань не лише зберігають факти, а й демонструють взаємозв’язки між ними, що забезпечує краще розуміння матеріалу. За допомогою карти знань можна зобразити інформаційну модель, що містить матеріали про об’єкти певної предметної галузі та демон- струє зв’язки між окремими об’єктами. Наприклад, інформаційна мо- дель на малюнку 9.3 містить відомості про одиницю вимірювання — метр і демонструє її зв’язок з поняттями, які належать до предметної галузі «Одиниці вимірювання».

Карти знань — досить привабливий інструмент проведення презен- тацій, мозкових штурмів, планування свого часу, запам’ятовування великих обсягів даних, самоаналізу, власного навчання й розвитку. Карти знань можуть містити текст, малюнки, позначки, файли, поси- лання на ресурси Інтернету тощо. Карти знань застосовують для навчання, конспектування книг, підготовки матеріалу з певної теми, розв’язування творчих завдань, генерування ідей та їх візуалізації, відображення різних шляхів розв’я- зування проблем при пошуку ефективного розв’язку; структурування посібників, статей, рефератів, доповідей; планування та розробки про- ектів різної складності, складання списків справ, спілкування, розвит- ку інтелектуальних здібностей, вирішення особистих проблем.

Карти знань створюють за певними правилами: • основне поняття інформаційної моделі (об’єкт уваги) сфокусовано в центрі (мал. 9.4); • теми та ідеї, пов’язані з основним поняттям, розходяться від центра; • гілки пояснено й позначено ключовими словами й образами; • ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок, і т.д

Карти знань можна зображати на папері або на дошці вручну. Але зручнішим та ефективнішим є їх створення з використанням різного програмного забезпечення, що розроблене для роботи з картами знань. Сьогодні існує достатня кількість безкоштовних для користувачів про- грам для створення карт знань. Є і такі, за користування якими потріб- но сплатити певні кошти. Деякі такі програми потребують попередньо- го встановлення на комп’ютері, інші реалізовані як онлайн-ресурси і їх використання передбачає наявність інтернет-зв’язку. Розглянемо алгоритм побудови карти знань у середовищі FreeMind, яке можна завантажити з Головного меню комп’ютера чи ярлика програми . Зрозуміло, що спочатку цю програму має бути встановлено на комп’ютер. Вікно редактора карт знань FreeMind (мал. 9.5) містить меню, набір інструментів і робоче поле.

Робоче поле призначене для створення карти знань: введення тексту для вузлів і встановлення зв’язків між вузлами; редагування та форма- тування введеного тексту, стандартних позначок і малюнків. Після завантаження редактора центральний вузол із текстом Нова асоціативна карта розміщується в центрі робочого поля. Для того щоб змінити текст у вузлі, двічі клацають лівою кнопкою миші або в кон- текстному меню вузла обирають вказівку Редагувати. Дію редагування чи форматування вмісту вузла можна здійснити у вікні Змінити текст у редакторі, яке викликається відповідною вказівкою в контекстному меню вузла (мал. 9.6). Інструменти, що використовуються для форма- 64 65 тування тексту у вузлі, нагадують окремі інструменти роботи з текстом у середовищі текстового процесора. Завершують редагування натис- ненням кнопки Гаразд.

Дії зі складовими карти, їх створення, переміщення, редагування, форматування тощо можна виконати за допомогою відповідних вка- зівок контекстного або головного меню програми (мал. 9.7). Дії, які найчастіше використовують при роботі з картою, винесені на панель інструментів (мал. 9.8).

У вузол можна додати текст, зображення, файл, посилання. Декіль- ка вузлів можна об’єднати у групу — хмару (мал. 9.9).

Створену карту знань зберігають за допомогою вказівок меню Файл. Якщо передбачається, що карту не будуть більше редагувати чи фоpматувати, її можна експортувати в документи різних форматів, у тому числі і як графічне зображення. Файл карти знань має розширення mm.

Виконай вправи!